|
|
|
|
|
|
|
актуальність насамперед |
|
|
Times of Ukraine |
|
|
actuality first |
|
|
|
|
|
|
|
The Open Social Tribune |
|
|
|
|
Відкрита Громадська Трибуна |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Історія Черкас Черкаси – одне із мальовничих українських міст з населенням приблизно 270 тис. осіб – розташоване приблизно в 180 кілометрах на південь від Києва, на правому березі Дніпра. Це адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Черкаської області. Територія нинішніх Черкас була заселена 40 000 років тому в епоху палеоліту. У 7-8 столітті до нашої ери велика частина придніпровських степів була заселена скіфами. Саме на цих землях Придніпров'я формувалося ядро східнослов'янських племен, з яких виникла Київська Русь. Перша згадка про Черкаси відноситься до 1394 року, коли вони вже були укріплені мостом на південних рубежах Київської землі. У 14 - першій половині 17 століть населення Черкас страждало від гніту литовських феодалів і польської шляхти. До ліквідації Київського удільного князівства (у 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації - до складу Київського воєводства Великого Літовського князівства. З 15 ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста, намісник великого литовського князя, а після Люблінської унії 1569 року - польського короля. У 15 столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, і Черкаси стали їх потужним зміцненням в боротьбі проти польської шляхти. За назвою міста, навколо якого селилися козаки, їх стали іменувати і Черкасами, а в російських документах 16-17 ст. черкасами називали всіх українців взагалі. Для захисту від ворогів був споруджений Черкаський замок. На початку 16 століття замок зміцнили. В 1549 році звели новий більш потужний замок. Він був на високій горі біля Дніпра. Місто розбудовувалося навколо замку. Він також мав укріплення - острог з двома воротами. Мешканці Черкас активно брали участь у селянсько-козацьких повстаннях кінця 16 - першої половини 17 ст. У травні 1593 року під Черкасами відбулася жорстока битва загону повстанців під керівництвом К. Косинського. Значну роль Черкащина зіграла у визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. проти польських магнатів. Документи і речові експонати краєзнавчого музею розповідають про події в краї у період визвольної боротьби народу під проводом Богдана Хмельницького. Тут зберігаються козацькі прапори і копія першого листа Богдана Хмельницького до російського царя Олексія Михайловича з проханням про возз'єднання України з Росією, написаного в Черкасах 8 червня 1648 року. За Андрусівським договором (1667) Черкаси знову відійшли до Польщі. В умовах запеклого національного гніту і посилення феодально-кріпосничої залежності розгорталися селянські повстання. Одним з великих повстань 18 століття на Правобережній Україні був виступ селянських мас на Черкащині проти польсько-шляхетського гноблення, відоме під назвою «Коліївщина». У 1793 році місто стає повітовим містом Російської імперії, її Київської губернії, що позитивно позначилася на розвитку міста. Починають виникати значні промислові підприємства, найбільшим з яких була тютюнова та сигаретна фабрика. Помітного розвитку торгівля досягла в середині 19 ст. Щороку в місті відбувалось 7 ярмарок, базарів - один раз на тиждень. Виріс вантажний оборот пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним з головних перевалочних пунктів лісу, який сплавляли з північних районів по Дніпру. Розвиток економіки сприяв зростанню міста. Забудова Черкас велась за планом 1815 року, який передбачав створення кварталів з прямими вулицями. У другій половині 19 ст., після реформи 1861 р., будівництва залізниць, у Черкасах почала розвиватися промисловість; виникають, зокрема, цукрово-рафінадний і механічний завод, кілька тютюнових фабрик. Коли в Росії почалися могутні революційні виступи, в березні 1905 року страйкували робочі Уманських друкарень, пекарень чугуноплавільного заводу, а в травні-червні Шполянських і Черкаських цукрових заводів. У лютому 1917 року в країні сталася буржуазно-демократична революція. У боротьбі з самодержавством в Петербурзі брали участь і уродженці краю (А.П. Хоменко, Я.І. Шкиря, І.С. Заславський). У травні-червні 1917 року активізується робота більшовицьких організацій на Черкащині. У листопаді 1922 року почав виробництво Смілянський цукровий завод, через рік почали випускати продукцію ще десять цукрових заводів. Під час 2-ї Світової війни Черкаси 834 дня були окуповані ворогом. За цей час гітлерівці завдали місту величезної шкоди, зруйнувавши майже всі промислові підприємства та понад 3 000 будинків. З середини 1941 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв. Оборонні бої на цій ділянці фронту вели 26-а, 6-а, 38-а, 12-а армії, а також Дніпровський загін Пінської військової флотилії. Командувачі арміями та Дніпровської військової флотилії: генерал-лейтенанти Ф.Я. Костенко, І.Н. Музиченко, Д.І. Рябишев, генерал-майор П.Г. Понедєлін, контр-адмірал Д.Д. Рогачев. 14 грудня 1943 року Черкаси було звільнено від німецько-фашистських загарбників військами 2-го Українського фронту після запеклих боїв. Почалося відновлення зруйнованого господарства. В кінці 1949 р. промислові підприємства Черкас досягли довоєнного рівня виробництва. Сучасні Черкаси - один із значних індустріальних центрів України, де розвинено машинобудування, хімічна, легка, харчова промисловість. У Черкасах є три вищих навчальних заклади (Черкаський Державний Університет ім. Богдана Хмельницького, Інженерно-технологічний інститут, Інститут управління бізнесом), ряд середніх спеціальних навчальних закладів, проектно-дослідницькі установи, 2 театри, радіо- і телецентр, кілька великих бібліотек, музеїв, спортивних споруд. З Черкасами пов'язані імена великого українського поета і видатного художника Т.Г. Шевченка, української актриси М. Заньковецької, українського драматурга І. Карпенка-Карого, російського письменника К. Паустовського, українського композитора К. Стеценка, українського поета і громадського діяча П. Тичини та багатьох інших. Тут жили і творили письменник Лесь Хомин, поет Василь Симоненко. © Times of Ukraine . . . . Черкассы – один из живописных украинских городов с населением примерно 270 тыс. Человек – расположен примерно в 180 километрах к югу от Киева, на правом берегу Днепра. Это административный, экономический, научный и культурный центр Черкасской области. Территория нынешних Черкасс была заселена 40 000 лет назад в эпоху палеолита. В 7-8 веке до нашей эры большая часть приднепровских степей была заселена скифами. Именно на этих землях Приднепровья формировалось ядро восточнославянских племён, из которых возникла Киевская Русь. Первое упоминание о Черкассах относится к 1394, когда они уже были укреплены мостом на южных рубежах Киевской земли. В 14 - первой половине 17 века население Черкасс страдало от гнёта литовских феодалов и польской шляхты. К ликвидации Киевского удельного княжества (в 1471 году) Черкассы входили в его состав, а после ликвидации - в состав Киевского воеводства Великого Литовского княжества. С 15 в. город стал центром Черкасского староства. Здесь постоянно находился староста, наместник великого литовского князя, а после Люблинской унии 1569 года - польского короля. В 15 веке на Черкасщине появились первые поселения казаков, и Черкассы стали их мощным укреплением в борьбе против польской шляхты. По названию города, вокруг которого селились казаки, их стали именовать и черкассами, а в русских документах 16-17 вв. черкассами называли всех украинцев вообще. Для защиты от врагов был сооружён Черкасский замок. В начале 16 века замок укрепили. В 1549 году возвели новый более мощный замок. Он был на высокой горе возле Днепра. Город строился вокруг замка. Он также имел укрепления - острог с двумя воротами. Жители Черкасс активно участвовали в крестьянско-казацких восстаниях конца 16 - первой половины 17 в. В мае 1593 под Черкассами произошла жестокая битва отряда повстанцев под руководством К. Косинского. Значительную роль Черкассы сыграли в освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. против польских магнатов. Документы и вещественные экспонаты краеведческого музея рассказывают о событиях в крае в период освободительной борьбы народа под предводительством Богдана Хмельницкого. Здесь хранятся казацкие флаги и копия первого листа Богдана Хмельницкого к русскому царю Алексею Михайловичу с просьбой о воссоединении Украины с Россией, написанного в Черкассах 8 июня 1648. По Андрусовскому договору (1667) Черкассы снова отошли к Польше. В условиях ожесточённого национального гнёта и усиления феодально-крепостнической зависимости разворачивались крестьянские восстания. Одним из крупных восстаний 18 века на Правобережной Украине было выступление крестьянских масс на Черкасщине против польско-шляхетского гнёта, известного под названием «Колиевщина». В 1793 году город стал уездным городом Российской империи, её Киевской губернии, что положительно сказалась на развитии города. Начинают возникать значительные промышленные предприятия, наибольшим из которых была табачная и сигаретная фабрика. Заметное развитие торговля достигла в середине 19 в. Ежегодно в городе происходило 7 ярмарок, базаров - один раз в неделю. Вырос грузовой оборот пристани на Днепре. Черкассы стали одним из главных перевалочных пунктов леса, который сплавляли из северных районов по Днепру. Развитие экономики способствовало росту города. Застройка Черкасс велась по плану 1815 года, который предусматривал создание кварталов с прямыми улицами. Во второй половине 19 в., после реформы 1861, строительства железных дорог, в Черкассах начала развиваться промышленность; возникают, в частности, сахаро-рафинадный и механический завод, несколько табачных фабрик. Когда в России начались мощные революционные выступления, в марте 1905 года бастовали рабочие уманьских типографий, пекарен чугуноплавильного завода, а в мае-июне шполянского и черкасского сахарных заводов. В феврале 1917 года в стране произошла буржуазно-демократическая революция. В борьбе с самодержавием в Петербурге принимали участие и уроженцы края (А.П. Хоменко, Я.И. Шкиря, И.С. Заславский). В мае-июня 1917 года активизируется работа большевистских организаций на Черкасщине. В ноябре в 1922 года начал производство Смелянский сахарный завод, через год начали выпускать продукцию ещё 10 сахарных заводов. Во время 2-й Мировой войны Черкассы 834 дня были оккупированы врагом. За это время гитлеровцы нанесли городу огромный ущерб, разрушив почти все промышленные предприятия и более 3000 домов. С середины 1941 года территория Черкасс стала ареной кровопролитных сражений. Оборонительные бои на этом участке фронта вели 26-я, 6-я, 38-я, 12-я армии, а также Днепровский отряд Пинской военной флотилии. Командующие армиями и Днепровской военной флотилии: генерал-лейтенанты Ф.Я. Костенко, И.Н. Музыченко, Д.И. Рябышев, генерал-майор П.Г. Понеделин, контр-адмирал Д.Д. Рогачев. 14 декабря 1943 Черкассы были освобождены от немецко-фашистских захватчиков войсками 2-го Украинского фронта после ожесточённых боёв. Началось восстановление разрушенного хозяйства. В конце 1949 промышленные предприятия Черкасс достигли довоенного уровня производства. Современные Черкассы - один из значительных индустриальных центров Украины, где развито машиностроение, химическая, лёгкая, пищевая промышленность. В Черкассах есть три высших учебных заведения (Черкасский Государственный Университет им. Богдана Хмельницкого, Инженерно-технологический институт, Институт управления бизнесом), ряд средних специальных учебных заведений, проектно-исследовательские учреждения, 2 театра, радио- и телецентр, несколько больших библиотек, музеев, спортивных сооружений. С Черкассами связаны имена великого украинского поэта и выдающегося художника Т. Шевченко, украинской актрисы М. Заньковецкой, украинского драматурга И. Карпенко-Карого, российского писателя К. Паустовского, украинского композитора К. Стеценко, украинского поэта и общественного деятеля П. Тычины и многих других. Здесь жили и творили писатель Лесь Хомин, поэт Василий Симоненко. © Times of Ukraine |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
© Times of Ukraine®. All rights reserved |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Незалежний інформаційний проект The Times of Ukraine - "Таймс оф Юкрэйн" - "Таймс оф Юкрейн" - "Часи України" - "Времена Украины" |
|
|
Times of Ukraine |
|
|
При повному або частковому використанні матеріалів Times of Ukraine посилання/активне посилання на проект обов'язкове |
|
|
|
|
|
|