|
|
|
|
|
|
|
актуальність насамперед |
|
|
Times of Ukraine |
|
|
actuality first |
|
|
|
|
|
|
|
The Open Social Tribune |
|
|
|
|
Відкрита Громадська Трибуна |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
История Голосеева История Голосеева уходит далеко в глубь тысячелетий. По данным археологов, ещё в эпоху позднего палеолита в урочище Протасов Яр были древние первобытные поселения охотников. В Корчеватом найдены остатки поселения трипольцев, а на Лысой Горе оставили след своих поселений скифы. Многочисленные могильники зарубинецкой культуры найдены в Корчеватом. Впервые в летописях Голосеево упоминается только в грамоте короля Сигизмунда Выдубицком монастыре. Тогда хутор Голосеевский принадлежал владениям Киево-Печерской лавры. В 17 в. митрополит Петр Могила основал здесь пустырь. В 18 в. на этих землях заложен большой лесопарк. «Посеяно на голом месте», - говорили люди. Отсюда, по одной из версий, и появилось название местности. По второй версии название произошло от одноимённого хутора, известного звонкоголосыми птицами, жившими здесь. По другим - этим словом обозначали местность, на большом расстоянии «обнажённая от человеческих поселений». Большая территория района - зелёная зона от Голосеева до Конча-Заспы. Сейчас Голосеевский лес с его уникальной флорой и фауной является одним из древнейших и крупнейших в Европе, он - зелёные лёгкие Киева. Эта удивительная достопримечательность природы объединяет Феофанию, Парк культуры и отдыха им. М.Т. Рыльского, и лес площадью почти 150 га. Зелёный профиль леса определяется более чем 250 видами деревьев и кустов, здесь сохранилось несколько уникальных дубов возрастом 400 и 200 лет. Возник Голосеевский район на базе окраине Киева - посёлка Демеевка. Требования времени, потребности социально-экономического развития города привели к расширению его границы. Поэтому в сентябре 1918 г. к Киеву было присоединён зажиточный посёлок - Демиевка. После административного деления города в 1921 году в Киеве существовало пять районов: Демеевский, Печерский, Подольский, Соломенский, Шулявский. В 1937 после очередных изменений Демеевский район получил название Московский. Впоследствии в состав района вошли селения Голосеево, Академическое, Мышеловка, Китаево, Феофания, Ширма, Совки. После последней реорганизации в 2002 район стал называться Голосеевским. Теперь он простирается от Крещатика до юго-восточных окраин города. В его состав вошли посёлок Корчеватое, Чапаевка и другие. Во второй половине 19 в. - начале 20 в. на территории района появились первые заводы и фабрики, которые имели важное значение в развитии промышленности не только Киева, но и государства в целом. Например, новая транспортная эра в Российской империи, которая началась 1892, была основана благодаря первому трамваю, изготовленному в трамвайной мастерской на Демиевке (завод Домбаля). После реконструкции в 1930-х гг. предприятие начало выпускать ещё и троллейбусы (1935), а также обеспечивало капитальным ремонтом весь электротранспорт. В конце 19 в. на Демиевке был построен спирто-водочный завод. Впоследствии предприятие реконструировали здесь начали выпускать новую для того времени продукцию - каучук. Сейчас это - ОАО «Киеврезина», которое выпускает резинотехнические изделия для различных отраслей промышленности. В 1868 здесь начал действовать сахаро-рафинадный завод. Стоимость продукции предприятия в конце 19 в. составляла более четверти стоимости всей промышленной продукции города. В конце 19 в. в районе было основано небольшое кустарное предприятие В. Ефимова, которое производило конфеты. Сейчас это ЗАО «Киевская Кондитерская Фабрика им. К. Маркса». В 1881 г. на территории Демеевки начал действовать мёдо-пивоваренный завод фабриканта Шульца. Салотопное производство было представлено единственным на всю губернию заводом Ш. Бориспольского, где изготовлялось мыло и сальные свечи. Также на территории действовали спиртоводочный завод, 14 кирпичных заводов, завод по производству отцу, южнорусский стеклозавод, несколько хлебопекарен, железнодорожная станция, отделение гильзовой фабрики, мебельная фабрика и другие. Голосеевский район имеет не только мощный промышленный потенциал. Он является настоящим научным, учебным и духовным центром столицы. Жизнь здесь никогда не останавливается - следующие поколения голосиивчан вписывают в его историю все новые и новые страницы. © The Kievan . . . . Історія Голосієва Історія Голосієва сягає далеко в глибину тисячоліть. За даними археологів, ще в добу пізнього палеоліту в урочищі Протасів Яр були стародавні первісні поселення мисливців. У Корчуватому знайдено залишки поселення трипільців, а на Лисій горі залишили слід своїх поселень скіфи. Численні могильники зарубинецької культури віднайдено в Корчуватому. Вперше у літописах Голосіїв згадується лише у грамоті короля Сигізмунда Видубицькому монастирю. Тоді хутір Голосіївський належав до володінь Києво-Печерської лаври. У 17 ст. митрополит Петро Могила заснував тут пустинь. У 18 ст. на цих землях закладено великий лісопарк. «Посіяно на голому місці», — казали люди. Звідси, за однією з версій, й з’явилася назва місцевості. За другою версією назва пішла від однойменного хутора, який був знаний дзвінкоголосими птахами, що жили тут. За іншими — цим словом позначали місцевість, яка на великій відстані «оголена від людських поселень». Більша територія району - зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи. Зараз Голосіївський ліс з його унікальною флорою і фауною є одним з найдавніших і найбільших у Європі, він - зелені легені Києва. Ця дивовижна пам'ятка природи об'єднує Феофанію, Парк культури та відпочинку ім. М.Т. Рильського, і ліс площею майже 150 га. Зелений профіль лісу визначається більш ніж 250 видами дерев і кущів, тут збереглося кілька унікальних дубів віком 400 та 200 років. Виник Голосіївський район на базі околиці Києва - селища Деміївка. Вимоги часу, потреби соціально-економічного розвитку міста призвели до розширення його границі. Тому у вересні 1918 р. до Києва було приєднано заможне селище - Деміївка. Після адміністративного поділу міста у 1921 р. у Києві існувало п'ять районів: Деміївський, Печерський, Подільський, Соломенський, Шулявський. У 1937 р. Після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. Згодом до складу району ввійшли селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаєво, Феофанія, Ширма, Совки. Після останньої реорганізації у 2002 р. район став називатись Голосіївським. Тепер він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста. До його складу увійшли селища Корчувате, Чапаївка та інші. У другій половині 19 ст. - на початку 20 ст. на території району з'явилися перші заводи і фабрики, які мали важливе значення у розвитку промисловості не лише Києва, а й держави в цілому. Наприклад, нова транспортна ера у Російській імперії, яка почалася 1892 р., була започаткована завдяки першому трамваю, виготовленому у трамвайній майстерні на Деміївці (завод Домбаля). Після реконструкції в 1930-х рр. підприємство почало випускати ще й тролейбуси (1935 р.), а також забезпечувало капітальним ремонтом увесь електротранспорт. Наприкінці 19 ст. на Деміївці було збудовано спиртово-горілчаний завод. Згодом підприємство реконструювали тут почали випускати нову для тих часів продукцію - каучук. Нині це - ВАТ «Київгума», яке випускає гумовотехнічні вироби для різних галузей промисловості. У 1868 р. тут почав діяти цукрово-рафінадний завод. Вартість продукції підприємства наприкінці 19 ст. становила більше чверті вартості всієї промислової продукції міста. Наприкінці 19 ст. у районі було засноване невеличке кустарне підприємство В. Єфімова. яке виготовляло цукерки. Зараз це ЗАТ «Київська Кондитерська Фабрика ім. К. Маркса». 1881 р. на території Деміївки почав діяти медо-пивоварний завод фабриканта Шульца. Салотопне виробництво було представлене єдиним на всю губернію заводом Ш. Бориспільського, де виготовлялось милої і сальні свічки. Також на території діяли спиртогорілчаний завод, 14 цегляних заводів, завод з виробництва отцю, південноросійський склозавод, кілька хлібопекарень, залізнична станція, відділення гільзової фабрики, меблева фабрика та інші. Голосіївський район має не лише потужний промисловий потенціал. Він є справжнім науковим, навчальним та духовним осередком столиці. Життя тут ніколи не зупиняється - наступні покоління голосіївчан вписують в його історію все нові і нові сторінки. © The Kievan |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
© The Kievan. All rights reserved |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Незалежний інформаційний проект The Kievan - "Киеван" - "Киевлянин" - "Киянин" - Інформаційна група The Times of Ukraine |
|
|
|
|
При повному або частковому використанні матеріалів The Kievan посилання/активне посилання на проект обов'язкове |
|
|
|
|
|
|
|