актуальність насамперед
Times of Ukraine
actuality first
The Open
Social Tribune
Відкрита
Громадська
Трибуна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
актуальність насамперед |
|
|
Times of Ukraine |
|
|
actuality first |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
The Open Social Tribune |
|
|
|
|
|
Відкрита Громадська Трибуна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Історія Миколаєва Місто Миколаїв розташовано в Північному Причорномор'ї на берегах Бузького лиману при злитті з рікою Інгул. Найбільш ранній археологічний пам'ятник, який знайдено на території міста, датується епохою неоліту (5-4 тис. до н.е.). Спочатку це була територія Скіфії, потім тут з’явились стародавніх грекі, слов'янські племена і інші. Інтенсивне заселення миколаївського півострова почалося в останній чверті 18 століття, після захвату турецького Північного Причорномор'я російськими завойовниками і виходу російської держави до Чорного моря. Росії був потрібен свій флот. За указом князя Г.О. Потьомкіна в гирлі ріки Інгул під безпосереднім керівництвом полковника М.Л. Фалєєва в 1788 році була закладена нова верфа. Навколо верфі почало рости містечко. Воно отримало своє ім'я через рік після переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням О.В. Суворова. Очаків був захвачений у грудні 1788 р., в день Святого Миколая, захисника моряків. У його честь і назвали нове місто. З ім'ям Св. Миколи пов'язан перший корабель, 46-гарматний фрегат «Святий Миколай», який було спущено на воду в серпні того ж року, а вже в липні 1791 р. біля мису Каліакрія він взяв участь у першому бою. З часу побудови «Святого Миколая» на суднобудівних заводах міста, їх сьогодні три, побудовано понад 2 тисячи кораблів і суден, серед яких фрегат, броненосці, міноносці, підводні човни і т.п. Життя міста була повністю підпорядковано суднобудуванню і флоту. Майже сто років тут знаходився штаб Чорноморського флоту. З Миколаєвом пов'язані імена видатних флотоводців Ф.Ф. Ушакова, П.С. Нахімова, В.О. Корнілова, О.С. Грейга, Ф.Ф. Беллінсгаузена, М.Л. Лазарева, Г.І. Бутакова. Під час Кримської війни (1853-1856 рр.) Миколаїв став головною тиловою базою флоту. Більшість підприємств, які створювалися в місті, належали до військово-промислового комплексу, в зв'язку з цим Миколаїв багато десятиліть був закритий для відвідування іноземцями. Перший навчальний заклад міста – Чорноморське штурманське училище – засноване в 1798 р., також було пов'язано із флотом. Така специфіка наклала відбиток на долю, характер і зовнішній вигляд Миколаєва. Складений в кінці 18 ст. план забудови міста швидкими темпами був втілений в життя вже в перші десятиліття його існування, і до наших днів місто зберіглося як містобудівний пам'ятник епохи класицизму. У 1862 р. в місті була відкрита комерційна гавань, що сприяла перетворенню Миколаєва у великий торгівельний порт. Вже в кінці 19 ст. миколаївський порт займав третє місце після Петербурга й Одеси за обсягом торгівлі з закордоном, і за експортом зерна, постачальниками якого були степові губернії, - перше місце в країні. Сам Миколаїв став великим промисловим центром на півдні України. У жовтні 1917 р. Миколаїв називали «червоним Пітером України». У 1918 р. місто вперше пережило окупацію іноземними військами. С 1920 р. тут надовго затвердилась радянська влада. Під час Другої світової війни Миколаїв майже три роки був окупований гітлерівськими загарбниками. Але жоден корабель, завдяки діям підпільників, диверсійних і розвідувальних груп, не зійшов за цей час з миколаївських стапелів. При звільненні Миколаєва від окупантів у березні 1944 р. немеркнучий подвиг здійснили 68 моряків-десантників під командуванням К.Ф. Ольшанського. Це був єдиний випадок в історії Великої Вітчизняної війни, коли всі учасники однієї бойової операції були удостоєні звання Герою Радянського Союзу, більшість - посмертно. У Миколаєві працювали укладачі «Атласу Чорного моря» брати М.П. і Е.П. Манганарі і автор 4-томного видання «Сказание о русской земле» генерал-майор А.Д. Нечволодов, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, перший директор першої на Півдні України Миколаївської обсерваторії К.Х. Кнорре і творець першої у світі морської газотурбінної установки С.Д. Колосов. В Миколаєві перебував на військовій службі В.І. Даль, автор «Тлумачного словника живої великоруської мови». Тут закінчив свою капітальну наукову працю основоположник російської епідеміології, член 12 західноєвропейської академій і наукових товариств Д.С. Самойлович (Сущінскій), а професор М.Г. Ліванов створив у Богоявленському (нині Корабельному район міста) у 1790 р. першу в країні школу практичного землеробства. У Миколаєві отримав перший досвід політичної боротьби Л.Д. Троцький. У місті бували О.С. Пушкин, О.М. Горький, В.В. Маяковський, Н.А. Римський-Корсаков, адмірал Ф.Ф. Ушаков, П.І. Сумароков, тут виступали М.С. Щепкін, уродженці Миколаївщини - корифеї українського театру Н.К. Садовський, П.К. Саксаганський, М.Л. Кропивницький. Перша книга з історії українського народу рідною мовою - «Історія України-Русі» - також була написана в Миколаєві. Її автор - М.М. Аркас. Родом з Миколаєва Народний художник СРСР Божий М.М., видатний астроном, академік Ф.А. Бредіхін, дослідник Арктики Г.Л. Брусилов, відомий вчений в галузі залізничного транспорту академік В.М. Образцов, талановитий флотоводець, океанограф, полярний дослідник і винахідник С.О. Макаров. Таким чином Миколаїв перетворилося з маленької суднобудівної верфі у великий промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України. З часу «Святого Миколая» на суднобудівних заводах міста побудовано більше двох тисяч кораблів і суден, серед яких фрегат, броненосці, міноносці, підводні човни і т.п. Миколаїв - одне з двох міст в світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі. У Миколаєві діють 58 установ культури, які знаходяться в комунальній власності міста. Це 10 шкіл естетичного виховання, 4 будинки культури, клубні установи, парки культури і відпочинку, культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», муніципальний театр-студія естрадної пісні, міський культурний центр, Муніципальний камерний оркестр, кінотеатри, мережа з 35 бібліотек, а також зоопарк. В незалежній Україні жителі Миколаєва відродили історичний герб і прапор міста, розроблений Статут міста, стверджується муніципальне мислення. © Times of Ukraine . . . . Город Николаев расположен в Северном Причерноморье на берегах Бугского лимана при слиянии с рекой Ингул. Самый ранний археологический памятник, найденный на территории города, датируется эпохой неолита (5-4 тыс. до н.э.). Сначала это была территория Скифии, затем здесь появились древних греки, славянские племена и другие. Интенсивное заселение николаевского полуострова началось в последней четверти 18 века, после захвата турецкого Северного Причерноморья российскими завоевателями и выхода российского государства к Чёрному морю. России нужен был свой флот. По указу князя Г.А. Потёмкина в устье реки Ингул под непосредственным руководством полковника М.Л. Фалеева в 1788 году была заложена новая верфь. Вокруг верфи начал расти городок. Он получило своё имя через год после победного штурма Очакова русскими войсками под командованием А.В. Суворова. Очаков был захвачен в декабре 1788 г., в день Святого Николая, защитника моряков. В его честь и назвали новый город. С именем Св. Николая связан первый корабль, 46-пушечный фрегат «Святой Николай», который был спущен на воду в августе того же года, а уже в июле 1791 у мыса Калиакрия он принял участие в первом бою. Со времени постройки «Святого Николая» на судостроительных заводах города, их сегодня три, построено более 2 тысячи кораблей и судов, среди которых фрегат, броненосцы, миноносцы, подводные лодки и т.п. Жизнь города была полностью подчинена судостроению и флоту. Почти сто лет здесь находился штаб Черноморского флота. С Николаевом связаны имена выдающихся флотоводцев Ф.Ф. Ушакова, П.С. Нахимова, В.А. Корнилова, А.С. Грейга, Ф.Ф. Беллинсгаузена, М.Л. Лазарева, И. Бутакова. Во время Крымской войны (1853-1856 гг.) Николаев стал главной тыловой базой флота. Большинство предприятий, которые создавались в городе, относились к военно-промышленному комплексу, в связи с этим Николаев много десятилетий был закрыт для посещения иностранцами. Первое учебное заведение города – Черноморское штурманское училище – основано в 1798 г., Также было связано с флотом. Такая специфика наложила отпечаток на судьбу, характер и внешний вид Николаева. Составленный в конце 18 в. план застройки города быстрыми темпами был воплощён в жизнь уже в первые десятилетия его существования, и до наших дней город сохранился как градостроительный памятник эпохи классицизма. В 1862 г. в городе была открыта коммерческая гавань, которая способствовала превращению Николаева в большой торговый порт. Уже в конце 19 в. николаевский порт занимал третье место после Петербурга и Одессы по объёму торговли с заграницей, и по экспорту зерна, поставщиками которого были степные губернии, - первое место в стране. Сам Николаев стал крупным промышленным центром на юге Украины. В октябре 1917 г. Николаев называли «красным Питером Украины». В 1918 г. город впервые пережил оккупацию иностранными войсками. С 1920 здесь надолго утвердилась советская власть. Во время Второй мировой войны Николаев почти три года был оккупирован гитлеровскими захватчиками. Но ни один корабль, благодаря действиям подпольщиков, диверсионных и разведывательных групп, не сошёл за это время с николаевских стапелей. При освобождении Николаева от оккупантов в марте 1944 немеркнущий подвиг совершили 68 моряков-десантников под командованием К.Ф. Ольшанского. Это был единственный случай в истории Великой Отечественной войны, когда все участники одной боевой операции были удостоены звания Герой Советского Союза, большинство - посмертно. В Николаеве работали составители «Атласа Черного моря» братья М.П. и Е.П. Манганари и автор 4-томного издания «Сказание о русской земле» генерал-майор А.Д. Нечволодов, член-корреспондент Петербургской Академии наук, первый директор первой на Юге Украины Николаевской обсерватории К.Х. Кнорре и создатель первой в мире морской газотурбинной установки С.Д. Колосов. В Николаеве находился на военной службе В.И. Даль, автор «Толкового словаря живого великорусского языка». Здесь закончил свой капитальный научный труд основоположник русской эпидемиологии, член 12 западноевропейской академий и научных обществ Д.С. Самойлович (Сущинский), а профессор М.Г. Ливанов создал в Богоявленском (ныне Корабельном район города) в 1790 первую в стране школу практического земледелия. В Николаеве получил первый опыт политической борьбы Л.Д. Троцкий. В городе бывали А.С. Пушкин, А.Н. Горький, В.В. Маяковский, Н. Римский-Корсаков, адмирал Ф.Ф. Ушаков, П.И. Сумароков, здесь выступали М.С. Щепкин, уроженцы Николаевщины - корифеи украинского театра Н.К. Садовский, П.К. Саксаганский, М.Л. Кропивницкий. Первая книга по истории украинского народа на родном языке - «История Украины-Руси» - также была написана в Николаеве. Её автор - М.М. Аркас. Родом из Николаева Народный художник СССР Божий М.М., выдающийся астроном, академик Ф.А. Бредихин, исследователь Арктики Л. Брусилов, известный учёный в области железнодорожного транспорта академик В.М. Образцов, талантливый флотоводец, океанограф, полярный исследователь и изобретатель С.А. Макаров. Таким образом Николаев превратился из маленькой судостроительной верфи в крупный промышленный, деловой, политический и культурный центр Юга Украины. Со времени «Святого Николая» на судостроительных заводах города построено более двух тысяч кораблей и судов, среди которых фрегат, броненосцы, миноносцы, подводные лодки и т.п. Николаев - один из двух городов в мире, где строились тяжёлые авианесущие корабли. В Николаеве действуют 58 учреждений культуры, которые находятся в коммунальной собственности города. Это 10 школ эстетического воспитания, 4 дома культуры, клубные учреждения, парки культуры и отдыха, культурно-игровой комплекс «Детский городок «Сказка», муниципальный театр-студия эстрадной песни, городской культурный центр, Муниципальный камерный оркестр, кинотеатры, сеть из 35 библиотек, а также зоопарк. В независимой Украине жители Николаева возродили исторический герб и флаг города, разработан Устав города, утверждается муниципальное мышления. © Times of Ukraine |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
© Times of Ukraine. All rights reserved |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Independent information project The Times of Ukraine Незалежний інформаційний проект The Times of Ukraine - "Таймс оф Юкрэйн" - "Таймс оф Юкрейн" - "Часи України" - "Времена Украины" |
|
|
Times of Ukraine |
|
|
When using materials of Times of Ukraine/Times of U in full or in part, the reference or the hyperlink to the Times of Ukraine/Times of U is obligatory. Not for commercial use. При повному або частковому використанні матеріалів Times of Ukraine посилання/активне посилання на проект обов'язкове |
|
|
|
|
|
|
|
